Волонтерка і депутатка міськради Юлія Городчаніна розповіла про роботу волонтерів Полтави в умовах війни
В перші дні війни полтавські волонтери почали організовувати допомогу армії, щоби наші захисники могли встояти й перемогти. Можна сказати, що у Полтаві діє чотири основних центри збору волонтерської допомоги: «Полтавський батальйон небайдужих» (Свято-Успенський собор), «Оборона Полтави», Полтавська міська рада, Полтавська військова адміністрація.
Telegram-канал «Фонтанзамільйон» опублікував подкаст із Юлією Городчаніною. Вона одна із перших організувала волонтерський штаб на базі Собору.
Подкаст можна послухати за посиланням.
Прослухати подкаст можна у Telegram
Дамо певні текстові уривки розмови.
— 24 лютого — перший день війни. Як ти відреагувала на подію?
— Одразу почала телефонувати колегам із міської ради. У цей момент ми залишалися без бюджету для територіальної оборони. Тому потрібно було створювати координаційний штаб, який допомагав би людям. Потім я поїхала у міську раду, витратила декілька годин свого часу, зрозуміла, що тут не вдасться створити штаб.
Таким чином, перший день ми пробували організовувати цю роботу на партійному офісі, а вже наступного дня згуртувалася частина волонтерів. На базі Собору ми розгорнули роботу волонтерського центру без прив’язки до політики й громадських організацій.
— Які види допомоги ви збираєте і куди далі вона направляється?
— Спочатку у нас був напрям допомоги теробороні й військовим частинам Збройних Сил, які розташовані на Полтавщині. У перший день ми виставляли потреби: починаючи від води й закінчуючи машинами й водіями для автобусів. Наприклад, допомагали нашій вертолітній бригаді. На жаль, одним із перших ми прощалися біля Собору з хлопцями саме із цієї бригади.
Надалі розгорталися інші напрями. Зараз ми не тільки із Полтавою працюємо, а більше зосередили ресурс на допомогу Харкову і Сумам. Зокрема, і їхнім військовим. Вони зараз тримають оборону, щоби у Полтаві було безпечно. Ми максимально допомагаємо передовій. І так само розгорнули роботу по гуманітарній підтримці тих населених пунктів, які під обстрілами або зараз в окупації.
Трішки згодом з’явилася необхідність допомагати з евакуацією, із розміщенням переселенців з обстріляних населених пунктів. Як виникають потреби, то ми намагаємося якомога швидше переорієнтуватися і саме головне — максимально систематично це робити.
Була створена гаряча цілодобова лінія на базі корпоративного колцентру однієї з клінік Полтави. Це спільний проект бізнесу, волонтерів і влади. Волонтери з «Полтавського Батальйону Небайдужих» продовжують збирати кошти для домашніх тварин, що страждають через війну. На залучені гроші закуповують корми, які направляють у міста, де тривають бойові дії.
— Між волонтерами й владою існує гармонія?
— Виникає багато питань. Але зараз точно не час виясняти хто більше робить. Всі роблять висновки. Волонтери беруть на себе додаткові зобов’язання, хоча цю роботу мала робити влада. Хороший приклад — це закупівля продуктів і палива для територіальної оборони. Ці потреби мають закриватися із міського бюджету. Мало того, що ми після війни тільки через три тижні прийняли бюджет й виділили нарешті ці кошти. Інший момент — вже майже місяць війна і до цього часу не здійснена жодна закупівля із виділених коштів. Це все волонтерським рахунком утримувалося. Ми вирішили, що уже досить. Тому що я знаю скільки мільйонів ми на це виділяли як депутати. Цим має займатися або військкомат або міська рада. Але ні ті, ні ті цього не роблять, хоча мають гроші й можливість це робити.
На програму підтримки тероборони виділили близько 30 мільйонів, а загалом з резервного фонду ми можемо використати на потреби оборони 680 мільйонів гривень. Ми зняли всі кошти, які призначалися для капітальних видатків. Ніхто зараз не будує спортивні майданчики чи навіть лікарні ремонтувати. Весь залишок минулого року перевели у резервний фонд. За потреби його можна оперативно використовувати, якщо щось потрібно буде швидко фінансувати.
— Після такої самоорганізації полтавців, зміняться вимоги до влади?
— Я дуже на це сподіваюся, бо мені здається, що війна — це сироватка правди. Війна підсвітила тих, хто сильний і здатний гуртувати людей, брати відповідальність і щось робити. А ті, хто мав взяти на себе відповідальність — цього не зробили. Я сподіваюся, що люди зроблять висновки. Полтава — маленьке місто, всі прекрасно один одного бачать, хто що робить і хто що мав робити.
Нагадаємо, що Президент України Володимир Зеленський анонсував масштабну програму допомоги українцям, які вимушено покинули свої домівки через бойові дії.
Переглянути актуальні потреби бійців тероборони, волонтерів та переселенців у Полтаві можна у публікації, що постійно оновлюється.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»
